Гра. як інструмент всебічного розвитку школяра

                                          I.            Обґрунтування актуальності та практичної значимості досвіду.

Всебічний розвиток особистості – це основне завдання сучасної школи. Зараз науково – технічний прогрес зростає з кожним днем. В цих умовах, коли об’єм наукових, в тому числі і математичних знань та методів безпосередньо проникає в сферу матеріального виробництва заставляє кожного члена суспільства безперервно вчитися, тобто оновлювати знання, а то й переучуватися.

 У взаємодії педагогів з дітьми гра займає не останнє значення. На це вказували такі видатні педагоги як К.Д. Ушинський, Н.К. Крупська, А.С. Макаренка та ін. Психологічні механізми ІГРОВИЙ діяльності, її вплив на розвиток дитини, можливості її використання в педагогічних цілях привернули увагу цілого ряду педагогів і психологів: Я.С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, Н.С. Лукіна та ін 
Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів. Цьому питанню присвячені роботи В.В. Давидова, Ю.К. Бабанського та ін У роботі вчителів  можна виявити ряд недоліків, які заважають ефективному застосуванню гри в навчання  школярів. Вчу осмислювати навчальний матеріал, робити обґрунтовані висновки і проводити дедуктивні судження. На уроках ознайомлюю з математичними таблицями, які є необхідністю в життєвих ситуаціях.

 Гра в повній мірі відповідає активній природі школяра. Знання стають зрозумілі дитині в тому випадку, якщо засвоєння їх відбувається активно. У зв'язку з цим нами дослідно-експериментальним шляхом були виділені наступні умови підвищення ефективності використання гри на уроках математики, які сприяють активізації пізнавальної діяльності  школярів: 

1. Облік вікових особливостей. 

2. Використання матеріалу різного ступеня труднощі. 
3. Використання різноманітних физминуток. 
4. Побудова нетрадиційних уроків. 
5. Використання сюжетних ігор. 
6. Використання простий і ємною наочності. 
7. Застосування ігор-змагань. 
8. Використання нестандартних занять. 
9. Застосування завдань у віршах. 

                                                                    II.            Теоретична база досвіду. Ведуча педагогічна ідея.

Один із ефективних засобів розвитку інтересу до навчального предмета, поряд з іншими методами і прийомами, використовуваними на уроках, - дидактична гра. Ще К.Д. Ушинський радив включати елементи цікавості, ігрові моменти в навчальний працю учнів для того, щоб процес пізнання був більш продуктивним. 
Гра займає значне місце в перші роки навчання дітей у школі. На початку учнів цікавить тільки форма гри, а потім вже і той матеріал, без якого не можна брати участь в грі. 
     У ході гри учні непомітно для себе виконують різні вправи, де їм самим доводиться порівнювати, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку, вирішувати задачі. Гра ставить учнів в умову пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, отже, діти прагнуть бути швидкими, спритними, чітко виконувати завдання, дотримуючись правил гри. 
     В іграх, особливо колективних, формуються і моральні якості дитини. У ході гри діти вчаться надавати допомогу товаришам, рахуватися з думкою та інтересами інших, стримувати свої бажання. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективізму, виховується дисципліна, воля, характер. 
Включення в урок ігор ігрових моментів робить процес навчання цікавим і цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні матеріалу. 
      Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких вирішується та чи інша розумова задача, посилюється інтерес дітей до предмета, до пізнання ними навколишнього світу. 
      Прийоми слуховий, зорової, рухової наочності, цікаві питання, завдання-жарти, моменти несподіванки сприяють активізації розумової діяльності. 

В науці немає широкої дороги, тільки той може досягти її вершин, хто не лякається труднощів і карабкаючись камінними стежками.

  III.            Технологія досвіду, система прийомів роботи, результативність досвіду, практичне застосування.

«У житті немає нічого кращого, як вивчати і викладати математику», - писав відомий французький математик С. Д. Пуассон. Сучасні інноваційні методи відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя.

У своїй педагогічній діяльності я зіткнулася з проблемою формування позитивної мотивації до навчання, активності дітей у процесі навчання, забезпечення психологічного комфорту (у багатьох дітей спостерігався високий рівень тривожності). З метою подолання даних проблем я звернулася до ігрової технології.

Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини. У широкому сенсі гра трактується як будь-яка діяльність, що приносить задоволення. Незважаючи на те, що гра є провідним видом діяльності на другому і третьому ступенях навчання, вона може значно підвищити ефективність навчання.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Більшості ігор властиві чотири головні риси (за С. А. Шмакову):

· вільна розвиваюча діяльність, що вживаються лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки від його результату;

· творчий, дуже активний характер цієї діяльності;

· емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність тощо;

· наявність прямих або непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

Також проводжу уроки в ігровій формі, використовую ділові ігри. Систему навчально - ділових ігор утворюють три групи.

Перша група включає в себе ігри, орієнтовані на зростання мотивації навчання, пізнавального інтересу, а також включення учнів у самостійну діяльність. Навчально-ділові ігри цієї групи спрямовані не тільки на формування знань і умінь з предмета, але і виявлення і розкриття особистісного потенціалу учнів.

Друга група передбачає ігри, що вимагають від учнів не тільки прояви самостійності, оцінку своїх можливостей, але і незалежності в процесі досягнення цілей, відстоювання своєї позиції. Третя група включає в себе ігри, орієнтовані на розвиток функції самореалізації особистості через включення учня в ситуації креативності в діяльності.

1. Математична зарядка

Дана гра дозволяє оперативно перевірити знання великої кількості учнів. Учні або встають, або піднімають руки, якщо мова йде про об'єкт, за який вони відповідають. Припустимо, йде перевірка навичок обчислень з дробами. Вчитель читає завдання або демонструє їх на аркуші паперу. Перший варіант відповідає за правильні дроби, другий - за неправильні. Якщо в результаті вийшла правильна дріб, сигналить перший варіант, якщо неправильна - другий.

2. «Розшифруй»

Дітям пропонується завдання на обчислення. Відповідей відповідають певні літери. Потрібно отримати яке-небудь слово чи фразу.

Наприклад: Виконайте дії. Закресліть в таблиці відповіді і букви, що їм відповідають. Залишилися букви дозволять вам прочитати прізвище російського математика.

3. «Математична естафета».

Учні виконують одне завдання по черзі, передаючи один одному лист як естафетну паличку.

4. Гра «Третій зайвий»

Командам по черзі демонструються назви різних об'єктів. Два з них мають якесь загальне властивість, а третій - ні. Наприклад:

· гектар, сотка, квадратний метр;

· ярд, тонна, центнер;

· конус, квадрат, круг;

· трикутник, прямокутник, квадрат;

· пряма, відрізок, кут;

· 0,7; 2,1; 0,6;

5. Гра «Аукціон»

На торги виносяться завдання по якій - небудь темі. Наприклад: «Дії з десятковими дробами». У грі беруть участь 4 - 5 команд. Їм пропонуються завдання. Команди купують завдання і якщо вони виконали його вірно, то їм нараховуються витрачені бали, а якщо неправильно, то знімаються.

Якщо традиційно освітній процес пов'язаний з передачею-отриманням інформації, відпрацюванням репродуктивних умінь, то в грі учасник сам собі ставить мету, шукає способи її досягнення, відбирає матеріал, при цьому він відповідальний не тільки за свою поведінку і результати, але і за успіх всієї групи. Тому гра має ще й величезну виховну цінність.